35 років Незалежності: Наталія Ніколаєнко про реформи, владу та Миколаївщину

Україна: 35 років державотворення, виклики та очікування від майбутнього

З моменту здобуття Незалежності Україна пройшла складний, але насичений етап державотворення, що триває вже 35 років. Цей період характеризується як значними досягненнями, так і низкою серйозних викликів, що загострилися на тлі російської агресії. Про це в інтерв’ю Суспільному розповіла політологиня Наталія Ніколаєнко.

Державотворення: від планової економіки до олігархічного впливу

На думку експертки, одним із ключових викликів, що призвели до російської агресії у 2014 році, стала трансформація планової радянської економіки в олігархічну. Ця система, де великі статки та політичний вплив концентруються в руках обмеженого кола осіб, створила підґрунтя для корупції та послабила державні інститути.

“Планова економіка за радянських часів плавно трансформувалася в олігархічну економіку. Олігархи отримують певних політиків, певні політичні сили, які сьогодні також впливають на українське суспільство”, – зазначає Ніколаєнко.

Попри ці негативні тенденції, Україна продемонструвала надзвичайну стійкість та здатність до трансформації. Сформоване суспільство, багатопартійність, активний розвиток громадських інституцій, зокрема волонтерський рух, стали опорою держави. “Українське суспільство стабільно сповідує практики демократичності, гуманізму, підтримки держави, українське волонтерство… Це той стовп, на якому тримається українська витривалість, звитяга і армія”, – підкреслила політологиня.

Багатовекторність: прагматизм чи наївність?

Аналізуючи зовнішньополітичний курс України, Наталія Ніколаєнко висловила думку, що багатовекторність, яка часто асоціювалася з прагматизмом, у певний момент була замінена наївністю та заграванням. Україна, розташована в центрі Європи, забула про “ласий шматочок” для багатьох країн та про сусідство з “монстром”, що прагне загарбання колишніх метрополій.

“Ми забули про те, що ми поруч із залишками Російської імперії. Ми поруч із таким монстром, який сповідує лише одну ціль — це загарбання колишніх метрополій”, – констатує експертка. Ця наївність, вкупі з російським скуповуванням українських політиків та інформаційного бізнесу, створила сприятливі умови для російського впливу, що особливо яскраво проявилося в Криму та на Донбасі.

Реформи: досягнення чи провали?

Відзначаючи певні успіхи, зокрема в оборонній сфері, політологиня критично оцінює результати реформ, що проводилися в Україні. За її словами, багато реформ, інспірованих зовнішніми гравцями, не врахували українських реалій і призвели до знищення ключових сфер, таких як освіта та медицина.

“Українська школа потребувала реформи, але вона не потребувала знищення української школи. Українська медицина також потребувала реформ, але вона не потребувала перекласти все на плечі пацієнта”, – зауважує Ніколаєнко. Вона висловила занепокоєння щодо низького рівня освіти в галузях математики, фізики та хімії, що може стати на заваді розвитку оборонної промисловості.

Окрему увагу політологиня приділила реформі місцевого самоврядування, яка, на її думку, призвела до появи “місцевих “царьків” та “фараонів”, що наживаються на війні та гуманітарній допомозі. Недосконалість правоохоронної та судової систем, на її переконання, дозволяє таким особам уникати відповідальності.

Очікування від майбутнього

Незважаючи на складний шлях, Наталія Ніколаєнко висловлює оптимізм щодо майбутнього України. Вона переконана, що попри всі виклики, Україна зможе вистояти та перемогти у війні. “Я впевнена, що Україна завершить цю війну перемогою”, – стверджує вона.

Політологиня підкреслює важливість боротьби з корупцією, яка, згідно з опитуваннями, стоїть на першому місці в суспільних очікуваннях, поряд із протистоянням російському агресору. Вона закликає до прозорості, законності та чесності з боку української влади, а також до переосмислення політики в сферах освіти та медицини.

“Я проти райдужних тез, що ми вже наче увійшли в п’ятірку наймогутніших країн, але те, що Україна — європейська розвинута держава, те, що ми вже нікому не віддамо свого права жити на своїй землі… — я в цьому переконана”, – резюмує Наталія Ніколаєнко.