На Миколаївщині між Пересадівкою та Михайло-Лариним відремонтували дерев’яний міст за 380 тисяч гривень.

Відновлення життєво важливої переправи на Миколаївщині: дерев’яний міст отримав нове життя

Між селами Пересадівка та Михайло-Ларине, що на Миколаївщині, завершено ремонт дерев’яного мосту, який відтепер слугуватиме основним шляхом сполучення для місцевих мешканців. Фінансування відновлювальних робіт, що склало 380 тисяч гривень, було забезпечено з обласного бюджету. Ця переправа набула особливого значення для громади після того, як на початку повномасштабного вторгнення військовими був знищений понтонний міст. До цього моменту, як свідчать місцеві жителі, дерев’яний настил доводилося ремонтувати власними силами, використовуючи подружні матеріали.

Історичний контекст та нагальна потреба

Історія цього мосту сягає коренями подій, пов’язаних з обороною регіону. Після руйнування понтонної переправи, яка до того часу забезпечувала зручне сполучення, потреба в альтернативному шляху сполучення стала надзвичайно гострою. Саме тоді, силами державної спеціальної служби транспорту, було споруджено тимчасовий дерев’яний міст. Однак, передача переправи на баланс обласної влади, без вилучення її з маршруту для великогабаритного транспорту, призвела до прискореного зношення настилу. Як розповіла виконувачка обов’язків селищного голови Воскресенської селищної ради Аліна Орлова, неодноразово доводилося вдаватися до ремонтних робіт силами місцевої пожежної охорони.

Проблеми та рішення: від самотужки до бюджетної підтримки

Місцеві жителі, зокрема Валентина, розповідають, що через міст постійно курсує важка техніка, зокрема вантажівки. Під впливом вологи та значних навантажень, дерев’яні дошки почали руйнуватися. “Спочатку люди його трошки відремонтували, а потім, наскільки я знаю, громада”, — ділиться Валентина. Навіть кілька місяців тому, коли місцеві мешканці власними матеріалами замінили частину гнилих дощок, міст все одно потребував капітального втручання. Олександр, ще один мешканець села, зазначає, що після їхнього ремонту міст ще міг би прослужити, але “трах-бах, позривали і ремонт два тижні робили”.

Ситуація стала критичною, коли провалилася верхня частина настилу, а нижня, хоч і не була замінена, також почала деградувати. Це ставило під загрозу не лише зручність пересування, але й безпеку. Навіть шкільний автобус, який перевозить дітей до Мішково-Погорілівської школи, мусив користуватися цією переправою. “Чи по латаному мосту їздить, чи по відремонтованому — є різниця”, — підкреслює директорка місцевого будинку культури Наталя, яка щодня користується мостом.

Фінансовий аспект та очікування від ремонту

Звернення громади та розуміння критичної потреби у відновленні мосту призвели до виділення субвенції з обласного бюджету. За словами голови Миколаївської обласної ради Антона Табунщика, було вирішено замінити як верхній, так і нижній шари дерев’яного настилу. “Основна частина, основні балки — вони в гарному стані”, — запевнив він, додавши, що відтак, очікується, що відремонтований міст прослужить приблизно три-чотири роки, забезпечуючи стабільне сполучення.