Щоденники забутих сіл: Степова Долина

Життя на межі: Степова Долина бореться за виживання

На межі Миколаївської та Херсонської областей, у селі Степова Долина, доля звела разом 18 мешканців, які відчайдушно чіпляються за життя. Відсутність газопостачання, зруйнована інфраструктура та обмежений доступ до питної води – реалії, з якими стикаються люди після бойових дій 2022 року. До війни більшість жителів покладалися на власне господарство, але обстріли забрали худобу, залишивши їх з порожніми руками.

“Залишилася без нічого”: втрата та боротьба за існування

Олена, корінна мешканка Степової Долини, розповідає про життя до війни, коли село пульсувало господарською діяльністю. “Було в мене велике господарство. Залишилась без нічого. Так сталося, що повбивали їх тут. Бачили і мертвих, розривало навпіл на наших очах. Це було страшно”, – ділиться вона гірким досвідом. До повномасштабного вторгнення, близько 10 корів та інші тварини були основним джерелом доходу для багатьох родин. Молоко здавали на прийомний пункт, продавали на ринку, а городи забезпечували родини харчами.

Під час бойових дій, коли російські військові проходили через села, виникала гостра нестача води. “На кожну корівку намагалися дати по пів відеречка якоїсь води. Це було страшно”, – згадує Олена. Після відступу ворожих військ, село повернулося до життя, але далеко не до попереднього.

Анна, ще одна мешканка Степової Долини, ділиться схожими спогадами. До війни вона мала спокійне життя: пенсія, власна корова, можливість торгувати на базарі. Після повернення до села у квітні 2023 року, вона зіткнулася з новою реальністю – небезпекою мінування територій. “Нам сказали: ‘Не ходіть нікуди, по дорозі тільки ходіть’. А як же корову випасти? Купили мені ті металошукачі. Ходила там кругом. Ніхто не підірвався — ні корова, ні я. Знаходила, приїжджали, забирали”, – розповідає вона.

Життя без комунікацій: боротьба за базові потреби

Відсутність газопостачання стала однією з найгостріших проблем для мешканців Степової Долини. Анна згадує, що до війни газ використовувала не лише для приготування їжі, а й для годівлі худоби. “Ще був газ, ще було добре, ще собі їсти звариш на газі. Боже, 10 кубів у місяць в мене газу було. Я їсти варила і свиням варила каструлю каші кожен день. Що таке 80 гривень — платила. То чепуха. А зараз балон заправити — 1800 гривень”, – скаржиться вона.

Обіцянки відновлення комунальних послуг від місцевої влади залишилися невиконаними. “Сказали, що в селі буде газ, тут є світло. Сказали, зроблять воду. Башні щось там поварили, на нашу вулицю кинули трубу — і закінчилися гроші. Аби зразу сказали: ‘Не йдіть у це село, не заселяйтеся’, чи сертифікат дамо, чи якось підете в інше село. Сказали, що світло є, газ є — та й можна жити”, – обурюється Анна. Вона планує виїхати, оскільки не уявляє свого життя без газу.

Питну воду жителям доставляють раз на три місяці, що створює додаткові труднощі. Анна розповідає, що іноді доводиться чекати на доставку до тижня, а для господарських потреб використовувати воду з водонапірної вежі, яка, хоч і не смердить, але в спеку може стати непридатною.

Переселенці та пасічники: нові обличчя та стара справа

У Степовій Долині знайшли прихисток переселенці Сергій та Ніна зі Станіслава на Херсонщині. Їхній будинок неодноразово зазнавав артилерійських обстрілів, тому вони були змушені тікати. “Ми самі з Херсонської області — і ми залишилися без нічого. У чому були, у тому через поле вийшли”, – розповідає Сергій. Тут вони отримали модульний будинок, але він, за їхніми словами, не може зрівнятися з їхнім попереднім житлом.

Місцевий пасічник Яків, який займається бджільництвом з дитинства, також зазнав втрат. Частина його пасіки згоріла, а вулики посікло уламками. “У мене штук 20 сімей просто згоріли. Улітку пожежі стихійні, особливо коли бойові дії. Щось десь загоряється”, – пояснює він. Незважаючи на втрати, Яків продовжує доглядати за пасікою, облаштовуючи нові приміщення за грантові кошти.

Майбутнє Степової Долини: надія на дорогу життя

Яків вважає, що Степова Долина має потенціал для відновлення, особливо з огляду на плани будівництва нової кільцевої дороги, яка з’єднає Миколаївську та Херсонську області. “Там, де є дорога, там є життя”, – стверджує він. Він також відзначає наявність великих земельних ділянок, які можуть зацікавити фермерів та підприємців.

Проте, для багатьох мешканців, як Сергій та Ніна, перспектива повернення до нормального життя у Степовій Долині залишається невизначеною. “Сюди повертатися ніхто не буде, а звідси уїжджають”, – каже Сергій.

Сьогодні в Степовій Долині залишається 18 людей, які, незважаючи на всі труднощі, продовжують боротися за своє майбутнє, сподіваючись на кращі часи.