Іван Кулєшов: “Я вільна людина”. Повернення додому з полону РФ на Миколаївщину.

Повернення героя: Миколаївщина зустрічала звільненого з полону десантника

Історія неймовірного повернення: десантник 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Іван Кулєшов, позивний “Кіпіш”, повернувся до рідного села Прибузьке на Миколаївщині. Його зустріч з родиною та односельцями збіглася з важливим сімейним святом – днем народження сестри. Нині воїн проходить реабілітацію, але вже сповнений рішучості повернутися до лав Збройних Сил України.

Іван Кулєшов, який перебував у російському полоні з січня 2023 року, пройшов через складні випробування, зокрема, у Чеченській республіці. Про перебування в полоні він згадує з гіркотою, відзначаючи, що найбільше хвилювався за близьких. “Сидиш і думаєш, що там відбувається, чи живі всі. Найбільше за рідних хвилювався”, – ділиться своїми спогадами військовий.

Його звільнення стало справжнім святом для громади Прибузького. Селяни, озброївшись державними прапорами та квітами, вийшли зустрічати свого героя. Емоції переповнювали всіх присутніх: “Трусе всього. Дуже приємно, що так зустріли, емоції зашкалюють”, – зізнається Іван, відчуваючи колосальну підтримку.

Довгий шлях додому: боротьба за свободу

Повернувшись до рідного краю, Іван Кулєшов присвятив перші дні зустрічам з найріднішими. Особливо тепло він згадує свою сестру Тетяну, яка стала його найсильнішою опорою під час перебування в полоні. “Вона кремень. Це мій самий надійний тил. Вона за мене билася, боролася, я їй дуже вдячний за це все, що вона зробила для мене”, – з теплотою говорить Іван.

Тетяна, у свою чергу, розповідає про безперервні зусилля, які докладала для звільнення брата: “Я робила всі звернення, я писала, їздила, я не могла його не повернути. І це для мене був такий етап, і зараз ось цей етап — це був як заключний етап його повернення, я хотіла, щоб його всі зустріли”. Цей емоційний момент, коли Іван вперше після полону обійняв сестру, став символом їхньої незламності та любові.

Іван Кулєшов був обміняний 24 квітня. Цей день став початком нового етапу в його житті. Незважаючи на пережиті труднощі, десантник вже планує повернутися на службу до своєї 79-ї десантно-штурмової бригади. Його слова про боротьбу за свободу та неприйняття “рабства” свідчать про глибоке усвідомлення цінності життя та незалежності України: “Я не раб, там раби, я вільна людина. Я рабом не збираюся бути. Умирать за Україну не треба. За неї треба убивати і жити далі”. Це тверде переконання є прикладом незламного духу українських захисників.