Миколаїв: Палеоліт – Античність в 3D. Оцифровка вражаючих археологічних скарбів.
Цифровізація минулого: Миколаївщина відкриває археологічні скарби світу
Черговим свідченням незламності української науки та культури в умовах війни стало започаткування масштабного проєкту із цифровізації археологічної спадщини Миколаївщини. Ця амбітна ініціатива, що реалізується на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили за фінансової підтримки держави, має на меті створити всеохоплюючу електронну базу даних та 3D-аналоги безцінних артефактів, що розкривають багатовікову історію півдня України.
Ключові етапи давньої історії нашого краю стають доступними в цифровому форматі
Ініціаторами проєкту виступили науковці ЧНУ, серед яких і відомий археолог Кирило Горбенко, дослідник стародавнього городища «Дикий сад». Проєкт, що отримав назву «Систематизація та цифровізація археологічної спадщини Миколаївщини (за матеріалами стоянки Анетівка 2, городища «Дикий Сад» та полісу Борисфен)», охоплює три ключові пам’ятки, що відображають безперервний ланцюг людського життя на цій землі від кам’яної доби до античності.
Серед них – унікальна стоянка первісної людини в селі Анетівка Вознесенського району, що вважається однією з найважливіших палеолітичних пам’яток Європи. Далі – городище фінальної бронзи «Дикий Сад» у Миколаєві, що є свідченням розвитку місцевої цивілізації у пізній бронзовій добі. І, нарешті, античний поліс Борисфен на острові Березань, один із найдавніших грецьких поселень на території сучасної України, що відігравав важливу роль у торговельних та культурних зв’язках античного світу.
«Ці об’єкти національної культурно-історичної спадщини відображають ключові етапи розвитку давнього населення Півдня України, – наголошує Кирило Горбенко. – Це знакова подія, адже Миколаївщина є справжньою скарбницею пам’яток різних історичних епох, що підтверджують безперервну присутність людини на цих землях протягом десятків тисяч років».
Виклики війни та нова цінність історичних матеріалів
Реалізація проєкту стала можливою завдяки перемозі університету в конкурсі наукових досліджень, що фінансується з державного бюджету. Це особливо показово, адже, як зазначає Горбенко, вперше за час повномасштабної війни кафедра історії та археологічна лабораторія ЧНУ отримали таку вагому державну підтримку.
«Саме в умовах війни, коли польові дослідження на деяких пам’ятках фактично унеможливлені через безпекову ситуацію, ми маємо можливість поглиблено працювати з матеріалами, зібраними під час попередніх експедицій, – пояснює науковець. – Таким чином, цифровізація стає не лише інструментом збереження, а й способом продовжити дослідження та розширити наше розуміння минулого».
У командах, що працюють над проєктом, задіяні історики, археологи та фахівці з комп’ютерних наук. Їхнє завдання – формування обширної електронної бази даних та каталогу археологічних знахідок, що охоплюють період від кам’яного віку (близько 20 тисяч років тому) до античного часу. Проєкт розрахований на три роки, з 2026 по 2028 рік.
За цей час планується оцифрувати від 500 до 1000 предметів з кожного археологічного комплексу. Для Анетівки це будуть переважно кам’яні знаряддя праці, для «Дикого Саду» – кераміка та бронзові вироби, а для Березані – артефакти античного періоду. Місцем зберігання оригіналів є фонди Миколаївського обласного краєзнавчого та Одеського археологічного музеїв. До реалізації проєкту також долучено Інститут археології Національної академії наук України, що свідчить про його загальнонаціональне значення.
Створення цифрового архіву для майбутніх поколінь
Ключовим напрямком проєкту є створення цифрових тривимірних моделей археологічних знахідок. Технології 3D-моделювання дозволять створити електронні копії найцінніших артефактів. Це відкриє нові можливості для використання їх в освітньому процесі, наукових дослідженнях та популяризації історії регіону.
Окрім того, передбачено розробку двомовного каталогу (українською та англійською мовами) з детальними описами та ілюстраціями найважливіших знахідок. «Надзвичайно важливо не лише зберегти ці предмети, але й зробити їх максимально доступними для широкої аудиторії. Це чудова можливість популяризувати багату історію Миколаївщини, продемонструвати її вагому роль у ширшому європейському історичному контексті», – підкреслює Кирило Горбенко.
Впевненість у значущості проєкту для збереження історичної пам’яті регіону та його популяризації як в Україні, так і за її межами, є потужним стимулом для науковців. Ця цифрова ініціатива стане важливим кроком у справі збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь, надаючи можливість кожному, хто цікавиться минулим, зануритися в нього через сучасні технології.
