Кадрова криза на Миколаївщині: чому школи старіють, а вчителі тікають від низьких зарплат
Дефіцит кадрів у школах Миколаївщини: випускники обирають гуманітарні організації замість класних кімнат
Миколаївщина стикається із серйозною проблемою нестачі педагогічних працівників. Особливо гостро відчувається брак учителів таких дисциплін, як фізика, хімія, географія та математика. Крім того, значний дефіцит спостерігається і серед шкільних психологів. Про це повідомила Алла Веліховська, директорка департаменту освіти і науки Миколаївської обласної військової адміністрації, під час засідання профільної комісії обласної ради.
Молоді фахівці уникають роботи в школах: причини та наслідки
За словами Веліховської, з початку поточного року в області налічується 67 вакансій психологів. Парадоксально, але попри велику кількість випускників відповідних спеціальностей, вони не виявляють бажання працювати в освітніх закладах. Директорка департаменту пояснює це суттєвою різницею в оплаті праці.
«Точну цифру не назву. Знаю, що з нового року 67 вакансій у нас психологів, незважаючи на те, що більш, ніж потрібно у нас факультетів психології, спеціальностей. До шкіл вони не йдуть. Нам розказують, що треба, вони навчаються, але у школи потім не йдуть. Тому що заробітна плата і те, що психолог може отримувати у гуманітарній організації, воно не порівняється», — зазначила Алла Веліховська.
Ситуація із природничими та математичними дисциплінами не менш тривожна. Вчителі фізики, хімії, географії та математики також у значному дефіциті. Що викликає особливе занепокоєння, так це помітне старіння кадрів у цих напрямках. За словами Веліховської, понад 60% педагогів, які викладають ці предмети, мають вік 50 років і старше. Така тенденція створює реальну загрозу наступності поколінь у викладанні цих важливих для сучасної освіти дисциплін.
Заробітна плата як ключовий фактор: чого бракує освітянам?
Алла Веліховська наголосила, що для залучення молодих спеціалістів громади повинні забезпечувати їм належні умови роботи. Проте, ключове невирішене питання, яке відштовхує молодь від педагогічної кар’єри, — це заробітна плата. Обговорення щодо її підвищення тривають, але конкретного рішення поки що немає.
«На сьогодні йде обговорення підвищення заробітних плат, але досі документ не прийнятий. Були обговорення з 1 вересня, з 1 січня… Документ сьогодні не прийнятий, я не можу сказати, чи буде підвищення», — додала вона.
Під час засідання, депутатка Наталія Тернавська запропонувала провести детальний аналіз кадрової потреби кожної громади спільно з місцевими управліннями освіти та школами. Це допомогло б визначити конкретні потреби та розробити ефективні механізми залучення молодих педагогів.
Однак, Катерина Коноплянникова, директорка Південноукраїнського ліцею №4 та депутатка, підкреслила, що, попри будь-які ініціативи, рівень заробітної плати залишається головним чинником, що впливає на рішення молодих фахівців. Вона навела приклад, коли вчитель фізичної культури залишив школу заради роботи на атомній станції, де оплата праці значно вища. Також, за її словами, двоє молодих педагогів-організаторів звільнилися через незадовільну зарплату та, на їхню думку, недостатню повагу з боку деяких батьків.
«У мене звільняється вчитель фізичної культури, він переходить на атомну станцію, де йому будуть платити значно більше. У мене звільняються два молодих педагоги-організатори, їх не влаштовує зарплата та відношення деяких батьків, бо повага до вчителів щороку знижується. Тоді будуть зацікавлені діти і вступати, і працювати», — зазначила Коноплянникова.
Ця ситуація свідчить про нагальну потребу переглянути систему оплати праці вчителів та створити умови, які б мотивували молодих фахівців обирати педагогічну професію, забезпечуючи якісну освіту майбутнім поколінням.
