«Я не один»: Роман Скиба, учитель Новоінгульського ліцею, надихнув потужну волонтерську спільноту.
Волонтерський рух Новоінгульського ліцею: як спільними зусиллями наближають перемогу
У Новоінгульському ліцеї на Миколаївщині вже кілька років поспіль не вщухає потужний волонтерський рух, який об’єднав педагогів, учнів та усю громаду. На чолі цієї шляхетної справи стоїть вчитель іноземної мови Роман Скиба, який разом із дружиною та небайдужими однодумцями докладає максимум зусиль для підтримки українських захисників. Історія їхнього волонтерства – це яскравий приклад того, як небайдужість та спільна мета можуть творити дива, перетворюючи маленькі кроки на великі досягнення.
Від окопних свічок до міжнародної підтримки: історія одного волонтерського серця
Все почалося у 2022 році, коли війна увірвалася в життя кожного українця. Роман Скиба, як і багато інших, відчув гостру потребу допомогти. Першими кроками стали виготовлення та збір окопних свічок – простих, але надзвичайно важливих елементів побуту для військових на передовій. Те, що починалося як невеличка ініціатива вчителя та його дружини, швидко переросло у масштабну шкільну справу.
«Я не один», – скромно каже Роман, підкреслюючи, що ця робота – результат спільних зусиль. Окопні свічки стали своєрідним символом єднання: учні молодших класів збирали віск, старші – допомагали виготовляти, а вчителі та батьки забезпечували необхідними матеріалами. Цей процес не лише надавав практичну допомогу військовим, але й виховував у дітях надзвичайно важливі якості: відповідальність, емпатію та розуміння цінності внеску кожного.
Діти – повноцінні учасники волонтерського фронту
Активна участь дітей у волонтерських заходах стала однією з ключових особливостей цього руху. Вони не просто допомагають, а стають повноцінними учасниками процесу. Організація благодійних ярмарків, де учні продають власноруч виготовлені вироби, випічку чи картини, збір продуктів тривалого зберігання, необхідних речей та медикаментів – усе це стало невід’ємною частиною життя ліцею.
Особливу цінність, на думку Романа Скиби, мають дитячі малюнки та листи, які вони надсилають військовим. Ці искренні слова підтримки, виконані дитячою рукою, часто мають не менший, а іноді й більший емоційний вплив, ніж матеріальна допомога. Вони нагадують захисникам про те, заради чого вони борються, про майбутнє, яке чекає на них удома, про любов та підтримку близьких. Це потужний стимул, що дає сили вистояти у найважчих боях.
Спільними зусиллями до Перемоги: подолання кордонів та виховання відповідальності
Маленька громада Новоінгульського ліцею змогла досягти вражаючих результатів, залучивши до своєї діяльності не лише місцевих мешканців, а й людей з різних країн. Завдяки соціальним мережам та особистим контактам, інформація про діяльність волонтерів розлетілася далеко за межі Миколаївщини. Міжнародні партнери, діаспора, небайдужі громадяни інших країн – усі вони долучилися до підтримки українських захисників, надсилаючи допомогу, кошти та висловлюючи слова солідарності.
Важливою складовою волонтерського руху є його вплив на виховання дітей. Роман Скиба наголошує, що це не просто добрі справи, а потужний інструмент формування громадянської свідомості та відповідальності. Діти, які змалку бачать приклад дорослих, які діють, а не говорять, вчаться розуміти важливість своєї ролі в суспільстві. Вони усвідомлюють, що кожен, незалежно від віку, може зробити свій внесок у спільну справу, наближаючи перемогу.
Навчання у прифронтовій Миколаївщині – це випробування, яке ліцей гідно пройшов. У важкі часи, коли безпека дітей була на першому місці, колектив доклав максимум зусиль для облаштування надійних укриттів. Пошук фінансування, організація ремонтних робіт, забезпечення належних умов для навчання – усе це стало можливим завдяки невтомній праці педагогів та підтримці громади. Саме завдяки цим зусиллям учні змогли продовжити навчатися очно, незважаючи на близькість бойових дій.
Історія Новоінгульського ліцею – це історія про силу маленьких громад, де допомога перетворилася на щоденну звичку. Це розповідь про людей, які не шукають відмовок, а просто беруть і роблять, наближаючи перемогу своїми руками. Це приклад того, як волонтерство може об’єднувати, надихати та показувати найкращі людські якості.
