“Кров у 3-4 рази потрібніша”: інтерв’ю з завідувачем станції переливання про донорство під час війни.

Донорство крові на Миколаївщині: виклики воєнного часу та життєва необхідність

З початку повномасштабного вторгнення потреба в донорській крові на Миколаївщині зросла в рази, ставши критично важливою для порятунку життя військових та цивільних. Про поточний стан справ, актуальні потреби та міфи, пов’язані з донорством, розповів Євген Попов, завідувач відділу комплектування донорських кадрів Миколаївської обласної станції переливання крові.

Шлях у профілактичній медицині та нагальні потреби

“Моя професійна доля склалася майже випадково”, – ділиться Євген Попов. “Я ніколи не планував пов’язати своє життя зі сферою донорства. Почавши роботу у виробничому відділі, де виготовлявся альбумін, я згодом перейшов до донорського відділу. З 2016 року я очолюю його, і за ці роки бачив багато змін, але нинішні виклики – наймасштабніші”.

Наразі станція переливання крові має потребу у всіх групах крові, але особливо критичною є потреба у другій позитивній, третій позитивній та першій негативній. “Ми звертаємося до всіх, хто має ці групи крові, не залишатися осторонь. Ваша допомога зараз неоціненна”, – наголошує Попов.

Донорство під час війни: від єдності до втоми

З початком повномасштабного вторгнення станція зіткнулася не лише з технічними, а й з психологічними викликами. “Перші тижні були часом паніки, люди втрачали домівки, переживали за близьких. Нашим завданням було вгамувати цей страх, забезпечити безпеку, дати можливість людям працювати, аби вижити”, – згадує керівник відділу.

“Приємно констатувати, що в перші дні війни ми бачили величезні черги донорів, які тягнулися на багато кварталів. Люди йшли пішки, попри всі перешкоди, розуміючи життєву необхідність своєї участі. Це була справжня єдність. На жаль, зараз це відчуття дещо зникає”, – з жалем зазначає Євген Попов.

Причиною цього, на його думку, є втома від війни. “Після шоку перших місяців люди почали думати про власне виживання. Але загрози нікуди не зникли, кількість поранень залишається значною, і потреба в крові – високою”, – підкреслює він.

Порівнюючи з довоєнним 2021 роком, активність донорів значно спала. “Тоді показники були набагато вищими. Але це не привід не здавати кров. Вона потрібна постійно. Ми закликаємо всіх, хто може, хто здавав раніше, або хто ще не мав такої можливості, але бажає допомогти, – приходьте”, – закликає Євген Попов.

“Найкращими часами для станції, якщо говорити про довоєнний період, були 2018-2019 роки. Після початку повномасштабної війни пік активності припав на перші місяці, коли люди усвідомили масштаб трагедії та боротьби”, – додає він.

Волонтерська допомога та особистий внесок

Зменшилася й активність волонтерських організацій, які раніше активно підтримували станцію. “Багато програм припинили існування, волонтери переключилися на інші нагальні потреби. Зараз донорство не в пріоритеті. Нам допомагає лише одна організація, БФ “Волонтер UA”, і ми їм щиро вдячні. На жаль, власних ресурсів не вистачає для заохочення донорів, а без сторонньої допомоги подібні заходи стають неможливими”, – пояснює Євген Попов.

Сам він активно займається залученням нових донорів. “Моя робота – це щоденна боротьба за кожного потенційного донора. Надіяюсь, що мій приклад, моя харизма, чи просто щире переконання можуть когось надихнути. Особливо хочу відзначити, що навіть моя фотографія в образі вампіра викликала неоднозначну, але, здебільшого, позитивну реакцію. Гадаю, це додало певної креативності в нашу кампанію”, – додає він.

Розвінчуємо міфи та дотримуємося правил

Попри всі зусилля, досі існує низка забобонів та страхів, пов’язаних із донорством. “Найчастіша відмова – це страх. Друга – побоювання заразитися. Хочу запевнити, що всі медичні інструменти – одноразові, комп’ютер обробляє інформацію, і на кожному етапі забезпечується повна стерильність. Це вже пережитий етап у медицині”, – заспокоює Євген Попов.

“Найабсурдніші відмови – це історії про продаж крові за кордон. Простий розрахунок показує, що нам не вистачає крові навіть для потреб Миколаївщини, не кажучи вже про допомогу сусіднім регіонам. Закордон – це просто міф”, – заявляє він.

Хоча люди й можуть відчути себе зле під час процедури, це доволі рідкісні випадки. “Це може статися через страх, нервове напруження, або через необережність. Але команда станції завжди готова надати допомогу. Переважна більшість донорів почуваються добре”, – запевняє Попов.

Говорячи про підготовку до донації, він виділяє головного ворога – жири. “Виключіть з раціону молочні, рослинні та тваринні жири. Не їжте м’ясо, яєчню. Каша на воді, бутерброд з медом чи варенням – цього достатньо. Щодо алкоголю – офіційно заборона триває 48 годин. Але якщо тиждень перед цим були активні веселощі, краще витримати 3-4 доби”, – радить він.

“Банани, цитрусові, хурма – це продукти, які потребують консервантів при транспортуванні. Вони можуть вплинути на результати тестів, призводячи до хибнопозитивних показників. Це не заборона, але небажано. Якщо ви з’їсте банан, будьте готові до можливого неточного результату аналізу”, – пояснює Євген Попов.

Серед популярних міфів – зміна групи крові або резусу під час донації. “Це неможливо. Група крові – це генетика. А щодо “магічних” властивостей переливання крові – це просто функція тканин”, – наголошує він.

Хто не може бути донором

Існує низка протипоказань до донорства: порушення дієти, інфекційні та соматичні захворювання, хронічні запальні процеси, пухлини. “Але всі ці аспекти ретельно проговорюються з лікарем. Ви проходите дослідження, співбесіду. Ніхто не буде насильно відбирати кров”, – запевняє Попов.

Виїзні бригади: нові виклики та ефективність

Запровадження донорських виїзних бригад, спричинене реформою, стало новим викликом. “Звісно, спочатку було складно, але ми пристосовуємося. Наша виїзна бригада охоплює населені пункти області, підприємства, навчальні заклади. Ми привозимо все необхідне: розкладні крісла, обладнання. Якщо є бажання і приміщення з електрикою, ми готові виїхати. Для Миколаєва достатньо 20 охочих, для області – 40”, – розповідає керівник відділу.

“Люди скаржаться, що до реформи було легше здавати кров частіше. Але виїзна бригада забезпечує якість на європейському рівні, сортування, документацію. Це дозволяє краще контролювати процес”, – пояснює він.

Рекордсмени та заклик до дії

Зазвичай кров частіше здають чоловіки, але жінки наполегливо наздоганяють. “Зростає кількість літніх донорів, 60+, які почали здавати кров навіть у 60, 70, 80 років. Важливо знати – обмеження лише 18+. Донорство – це не виснаження, а можливість залишатися здоровим та надавати допомогу”, – стверджує Попов.

Найбільш активні донори здавали кров до 160-170 разів. “Це майже двічі “Заслужений донор України”, – відзначає він.

Потреба в крові зросла в 3-4 рази, особливо критичними є перша негативна група крові – “донорське золото”. “Ми не можемо обдзвонити всіх потенційних донорів, тому закликаємо: не сидіть вдома! Приходьте й здавайте кров кожні два місяці. Не чекайте, поки ми зателефонуємо. І пам’ятайте, що це не тільки ваша особиста допомога, а й ваш внесок у перемогу”, – закликає Євген Попов.

Також він засуджує позицію деяких керівників підприємств, які перешкоджають донорству через небажання надавати додатковий вихідний день. “Це неправильно. Ви ніколи не знаєте, коли допомога може знадобитися вам. І будьте уважні до чуток про скасування донорського дня – це лише міфи, що не мають під собою законодавчої основи”, – наголошує він.