Енергоатом: Суд посилив заставу підозрюваному організатору.

Посилення контролю щодо підозрюваного у корупції в “Енергоатомі”: заставу збільшено до 90 мільйонів гривень

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ухвалила рішення щодо запобіжного заходу для голови наглядової ради ПрАТ «Юженергобуд» Івана Ясеницького, якого підозрюють у масштабній корупційній схемі заволодіння коштами Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Суд залишив підприємця під вартою, проте суттєво збільшив альтернативну заставу, яка відтепер становить 90 мільйонів гривень – проти початкових 30 мільйонів.

За інформацією, наданою пресслужбою АП ВАКС, хоча прізвище підозрюваного не було розголошено, джерела видання «Слово і діло» підтвердили, що йдеться саме про Івана Ясеницького. Раніше ВАКС вже застосовував до нього тримання під вартою з можливістю внесення застави у 30 мільйонів гривень. Нове рішення суду передбачає, що у разі внесення зазначеної суми, підозрюваному буде заборонено покидати межі Вознесенського району Миколаївської області без спеціального дозволу. В інших аспектах судове рішення залишилося без змін.

Масштабна корупційна схема: мільйонні зловживання на будівництві гідроакумулюючої станції

Згідно з даними Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), корупційна схема була викрита під час робіт з добудови Ташлицької гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС). За попередньою інформацією, її організатором є Іван Ясеницький, який вважається фактичним власником низки компаній. Зокрема, підозру також було оголошено колишній начальниці кошторисів та договірної роботи в одному з підрозділів «Енергоатому».

Роботи з реалізації будівельних проєктів часто доручалися компаніям, пов’язаним з Ясеницьким. Навіть попри зриви термінів виконання робіт та наявність судових проваджень у справах про банкрутство щодо однієї з таких компаній, з нею систематично укладалися додаткові угоди. Ці угоди передбачали зміни у переліку, обсягах та строках виконання завдань. Такий підхід, як стверджують детективи, став можливим завдяки впливу Ясеницького на посадових осіб ДП «НАЕК «Енергоатом».

Особливу увагу слідство приділяє закупівель обладнання для автоматизованої системи управління ГАЕС. За однією з додаткових угод, було придбано комплект устаткування вартістю понад 305 мільйонів гривень. Для здійснення цієї закупівлі була залучена підконтрольна Ясеницькому іноземна компанія. Це дозволило штучно завищити вартість обладнання, приховавши реальні витрати щонайменше на 170 мільйонів гривень.

Історія Ташлицької ГАЕС, як і багатьох великих інфраструктурних проєктів в Україні, є прикладом складної взаємодії державних інтересів, бізнесу та потенційних корупційних ризиків. Спорудження станції розпочалося ще за радянських часів, і протягом десятиліть проєкт стикався з численними проблемами, включаючи недофінансування, зміну політичних пріоритетів та, як виявилося, ймовірні корупційні оборудки. Роль ГАЕС полягає у забезпеченні стабільності енергосистеми України, зокрема, через накопичення води в денний час для генерації електроенергії в пікові години споживання, що є особливо важливим для атомних електростанцій. Викриття цієї схеми вкотре підкреслює нагальну потребу у прозорості та чіткому контролі за використанням державних коштів у стратегічних галузях.